Галина Петросаняк

Українська поетеса, прозаїкиня і перекладачка з німецької. Народилася 1969 року в селі Черемошна на Верховинщині, вивчала німецьку філологію, 2001 року захистила кандидатську дисертацію про прозу Йозефа Рота. До 2016 року жила в Івано-Франківську, писала тексти для гуртів «Старий Станиславів» і «Rara avis». Авторка поетичних збірок «Парк на схилі», «Світло окраїн», «Спокуса говорити», «Політ на повітряній кулі», «Екзофонія», книжки оповідань «Не заважай мені рятувати світ», романів «Вілла Анемона» і «Матриґан». Лавреатка премії Губерта Бурди (2007) і премії імені Івана Франка (2010). Переклала українською автобіографію Александра Ґранаха «Ось іде людина», спогади Соми Морґенштерна, романи Андре Камінського та Лео Перуца. З 2016 року живе у Швейцарії, нині в Базелі. В антології «Parole. Слова» (Піраміда, 2022) - її вірші та переклади швейцарської поетеси Юдіт Шіфферле з німецької.