Микола Хвильовий (1893-1933, справжнє прізвище Фітільов) - український прозаїк, поет і публіцист, один із засновників пореволюційної української прози й ідейний натхненник гасла «Геть від Москви!». Народився в Тростянці на Слобожанщині, пройшов Першу світову, у 1920-х став центральною постаттю літературного Харкова: збірки «Сині етюди» й «Осінь», «Я (Романтика)», «Повість про санаторійну зону», «Сентиментальна історія», незакінчений роман «Вальдшнепи». Очолював обʼєднання ВАПЛІТЕ і літературну дискусію 1925-1928 років. Не чекаючи неминучого арешту, 13 травня 1933 року застрелився в Харкові - одна з ключових постатей Розстріляного відродження.
