Фієста. І сонце сходить

У своєму культовому романі «Фієста. І сонце сходить» Ернест Гемінґвей висвітлює тривоги та переживання «втраченого покоління», до якого належав і сам. Цей роман, у якому зашифровано знайомих автора, розповідає, в першу чергу, про людей – стомлених, зламаних, завислих у постійному очікуванні, які все намагаються схопити життя за хвіст, але воно постійно вислизає з їхніх пальців. Своє невимовлене горе вони заливають алкогольними ріками та гублячись у численних пригодах у Парижі, Піренеї, Памплоні…