Тепер ми справжні

«Можливо, кохання не обов’язково має бути оригінальним. Може, воно просто має бути справжнім». Люсі завжди називали милою, гарненькою й доброю — настільки, що ніхто з хлопців не сприймав її серйозно. Але справжнього болю вона зазнала лише з Ґреґором. Їхній літній роман давно мав лишитися спогадом, та два роки по тому він досі ятрить їй серце. І от несподівано Ґреґор знову вривається в її життя. Наче цього було недостатньо, тепер Люсі доводиться ділити з ним обов’язки ведучого університетського…