«Мене найбільше вразило, наскільки реальне життя різко відрізняється від бажань деяких авторок листів, але їхні бажання не є фентезійними, а радше — базовими (любов, підтримка, турбота). А ще — скільки в нас болю і самотності, і як ці почуття реалізуються в сексуальних фантазіях.»

«Цю сапфічну історію написала реальна квір-пара — дівчата одружені й виховують дітей! Тут зібрано одразу кілька популярних тропів: подвійний POV, enemies-to-lovers, slow-burn і затишний студентський сетинг. Мені було максимально комфортно в цій історії, а тому і вам раджу брати її і насолоджуватися від першої до останньої сторінки!»

«Як на мене — цей роман один з найкращих феміністичних алюзій на патріархат. Хоча ця тема не є головною в історії. Книжка метафорична, алегорій та аналогій можна провести дуже багато. Авторка розповідала в інтерв'ю, що думала про наративи, які люди використовують для управління власним образом себе, своїх родин, а іноді й цілих країн — і про те, наскільки ці наративи насправді не мають стосунку до того, що відбувалось, а слугують лише для задоволення емоційних потреб. Роман є препаруванням цієї теми з кількох сторін.»

«Історія родини, що тягнеться від В'єтнаму до США, травма, клас, мова, материнство, квір-кохання й спроба зрозуміти, ким ти став після всього, що з тобою сталося.»

«Я була вражена, наскільки у чехів схожі з українцями пострадянські травми, упередження, умови життя у маленьких містечках тощо. Я почала впізнавати і свою родину, і сімʼю сусіда, брата і свата, і зрозуміла, що якби ми як травмовані суспільства не були такими закритими до досвідів одне одного, можливо разом нам вдалося б іти через це інакше. Роман стоїть на полиці улюблених книжок.»